Нещодавно пан Тихолоз задав нам роман Матіос " Майже ніколи не навпаки" на опрацювання до семінару. Я засмутилась, бо перший твір Марії Матіос, який потрапив мені до рук, був роман" Солодка Даруся". Не скажу, що після прочитання панував захват, ні. Він не справив на мене особливого враження, тому це завдання мене засмутило.
Але треба, що ж поробиш? Тому я купила книгу й почала читати і знаєте вона виявилась захоплюючою. Шокуючі сюжети та описи, які містили купу еротичних моментів.
Але цитати та вислови були геніальні. просякнуті гуцульськими діалектизмами, які відносили нас у буковинську ареалію)
Мене роман вразив : вірвертість і така глибина думки одразу, то шедевр!
Звичайно, дехто мене не підтримає, бо вважає книжку занадто пошлою, проте...
Я полюбила цей твір і не приховую цього :)
У світі завжди одне й теж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час - люблять іще інших. А ще інші - ненавидять тих, хто любить.І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі. Ні з любов' ю. Ні з ненавистю. І майже ніколи не є навпаки. Марія Матіос" та, зрештою, люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи.Нікому.Навіть собі.І майже ніколи не є навпаки" Матіос
Немає коментарів:
Дописати коментар