Ви відчули? Я-ні. Тільки сумний календар нагадує мені, що вже має з`явитись новорічний настрій.Але де ж він, де? Може, заблукав чи просто забув про мене :)Сумно, але з кожним роком відчуття свята стає все меншим.
Немає вже тої атмосфери, що раніше. Вона згасла, розчинилась, померла...
Пам`ятаєте свій дитячий Новий рік?
Багато-багато снігу, дітвора на санчатах по гірках, запах мандаринок та відпочинок від школи..
А що зараз? Замість снігу банальне +10 та болото; замість дітей група друзів, які тільки думають, як скоріше та ефективніше здати сесію або піти в клуб; замість школи - університет.
Звичним залишились тільки мандаринки та, мабуть, салат олів`є та бризки шампанського.
Всі подорослішати й поринули у свої проблеми.
Статус "завтра новий рік, юхууу" тільки як прикриття, що відчуваєш радість. А насправді ж - все одно чи грудень, чи січень чи взагалі не зима
Загадати бажання під бій курантів? Звичайно ж, традиція, як без того
Але як воно може здійснитись, якщо ти сам не віриш у то?
Я вже мовчу про Діда Мороза, який став простим атрибутом свята, як ялинка чи гірлянда...
Немає вже старого дідугана, який залазить через димар та кладе подарунки. Замість нього є татовий гаманець та мамина щедрість...
Все стало інакше, буквально все!
Можливо, то банально, але подивитись " Один вдома" варто, бо хоч щось має залишитись святим!
І добре, чекаймо всі Новий рік, загадуйте бажання, але ,люди, вірте в них і вони справді здійсняться)
Немає коментарів:
Дописати коментар