І навіть очі темні, як мара брехали.
О, Боже! Люди, ким же ми постали?
Любов ? Нема. Добро? Це не здійсниться.
Один на одного якогось лиха злиться,
бо все не так, дурня, брехня, але моліться.
Чи пил, чи ми? Яка тепер різниця?
Так сталось, що не так уже й різниться.
Так дивно, сильно ми себе забрали,
але тепер новими поставали.
Хоча й рабами, хоч не далеко до біди.
Хотіли правди - вийшло, як завжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар