неділя

:3

От скажіть, у вас є пісня від якої з'являються якісь дивні відчуття?
Чи то мурашки по шкірі, чи то якісь спогади перед очима, наче стара стрічка про чиєсь життя...
Звичайно ж, у кожного є улюблений трекліст під який він отримує певні емоції, під який може розслабитись після важкого дня...
У мене такий також є :) Там збережені пісні, з якими пов'язано багато що..
Останнім часом лідируючою композицією стала пісня Океана Ельзи- Обійми.
Не можу пояснити чого саме вона, але запала туди, зліва під шкіру, й не хоче дати повітря для нових треків.
"Обійми мене, обійми мене, обійми
Так лагідно і не пускай,
Обійми мене, обійми мене, обійми
Твоя весна прийде нехай."


Ці рядки змушують усе рватись на волю, підспівуючи всією душею..

Але вчора почула пісню Сhristina Perri- A Thousand Years, яка звучала в "Сутінках" і раптом перемкнуло...
Тільки її змінює інша, як хочеться включити replay та знову насолоджуватися чаруючим голосом та мелодією..
Я ніколи не була фанаткою цієї саги, навпаки навіть не могла додивитись до кінця. Але остання частина мене вразила, чесно. По закінченню навіть було якесь спустошення, наче не фільм закінчився, а певна частина життя...
А зараз, коли грає пісня, знову в голові постають епізоди й фільму, й твого власного існування....
Якось так дивно, адже раптову радість змінює меланхолія та смуток буквально за лічені секунди.

Раніше такі почуття у мене викликали лише пісні One Republic та в принципі так трапляється й дотепер.. Вони  потрапити у важкий момент потрібною нотою та залишились вічним коханням, яке живе у серці вже 7 років...
Не пам'ятаю й дня, коли я не слухала, хоча б одну-дві їх композиції. Вони незрівнянні...

Не знаю чому, але такі емоції мені може приносити тільки українська та англомовна музика..Як не намагалась полюбити якийсь російський гурт, то все марно..
Ні, не через те, що вони москалі й тд..Так, я не люблю російську мову, вважаю її чужою, але не через те. Просто не чіпляють, не змушують відкинути все й просто насолоджуватись.. Не допомагають зняти стрес та негатив, не виходить...

Але я задоволена, що відокремила для себе певні композиції, гурти, які є реально " моїми"... Я знаю, що крім друзів у мене є ще та маленька, крихітна частинка, яка може закреслити реальність й перенести у свій світ..
Дякую вам, Раян та Святослав..

Немає коментарів:

Дописати коментар