Постмодерн Нечуй-Левицький :)

Моменти блискучої самовіддачі

04.10.12- це дата, яку ми очікували протягом минулого тижня, адже в четвер увечері ми мали йти в театр на "Кайдашеву сім'ю". Отож, четвер настав, пари пролетіли на одному диханні й всі розійшлись додому, щоб підготуватися до богемного вечора :)
У нас із дівчатами він розпочався трохи раніше походом у "Япона- хату" на суші. Гарно наситівшись, ми вирушили на Гнатюка, 11, де нас чекав пан Богдан Сергійович із квитками на виставу. Як тільки-но ми зайшли у зал, як відчули на собі атмосферу творчості, ауру несамовитого потоку акторських флюїдів.
І от- почалось! Актори грали блискуче, передаюче кожну репліку жестом, який просто линув із душі. Наче все було за сценарієм великого майстра пера Івана Нечуя-Левицького, як раптом головня героїня Мотря повністю роздяглась під час сцени сватання.
Весь зал був помітно шокований, але чекав на подальше розгортання подій.

Старий Кайдаш

"- Може, це постмодерн вистава?"- казали в залі, але відповідь була прихована. Хоча, безперечно, ця інтерпретація внесла "вогню" у серця глядачів і вони із захопленням спостерігали за розгортанням подій.





І от настав момент антракту й ми вирішили продовжити раніше почату традицію "світлин життя" ( про які я вам говорила у статті раніше). Фото посеред залу зробити не вдалося через освітлення, проте могутній коридор прийняв нас у свої обійми)
Загалом, вечір був незабутній. Ми відчули себе другорядними героями п'єси та у котрий раз переконалися у силі мистецтва :)