Lviv all night

"Lviv all night" - це був девіз нашого суботнього вечора! :)
Отже, розповім передісторію. Одного разу під час чергової зустрічі дівчат, ми обговорювали багато речей, аж раптом Ляні в голову прийшла думка погуляти всю ніч Львовом на вихідних. Я одразу загорілась цією ідеєю та ми активно почали підбирати час та місце дії. Через день вона була добре обміркована "Субота. 9 вечора- Площа Ринок"
І от цей день- Х настав! Із самого ранку ми збирали всю енергію та сили у собі у передчутті шаленої ночі ( як виявилося, ми мали рацію) :)
Почалося все банальним лате у Макдаці та пішим походом на лаву під ратушу, проте й там пригоди знайшли нас! :)
Поки ми з Ляною  спокійно обговорювали майбутні пригоди та чекали Катерину, до нас підійшла група польських вуйків та почала пропонувати піти з ними на дискотеку. Я раніше й не думала, що поляки настільки наполегливі, бо відмовлятись і пояснювати "чому ні" довелося довго) Проте ось вона осанна- Катерина з'явилась у полі зору й ми змогли прослизнути повз "бурхливі польські танці" ;)
Але це була тільки смішна дитяча пригода,бо далі почалося...
Так як кожен раз двійкою ми катались тільки по певним пунктам призначення,то цей раз ми не обмежились і вирішили кататись від "кінцевої-до кінцевої".Звичайно, і тут виявився ляп :)
Туди ми доїхали нормально, але до бажаного "Коновальця"  дістатись не вдалось,бо нас висадили на півдорозі, аргументуючи це тим, що кінець робочого дня. Прикро,звичайно :(

Далі- 22.30 на годиннику та ми їдемо на "ЗА" в Ашан : пуста-пуста маршрутка, декілька сонних людей і ми ледве тримались...Але все ж таки дістались мети - і от він Ашан :)
далі все банально- енергетики, їжа й надія на повернення назад. І тут доля нас не оминула, бо приїхав довгоочікуваний автобус і ми подумки були вже в центрі, проте марно сподівались)
Висадили нас на цей раз на перехресті Стрийська- Наукова й робіть, що хочете.
Далі було ще багато чого : сидіння на якійсь зупинці, бродіння посеред глухої ночі по Сільпо та психіатричній лікарні... До речі, найжахливіше почав тягтися час після 3 ночі й кожна хвилина здавалась вічністю.

Що ж робити ще до ранку? Думок було мало, але ясно тільки одне - треба витримати!
Просидіти 2 години на зупинці на вул.Героїв УПА? Вмієм і практикуєм!
І от довгоочікувана 4-та ранку і ми в "Chiken Hut-і" з кавою.Але й тут нас чекала "adventure"- напівп'яний хлопець, якому кортілося познайомитися із кимось та вилити душу за чашкою кави. Тут раптово студентки журналістики : Катя,Ріна,Ляна перетворилися на Ольгу,Віку та Любов ( творчість має проявлятись цілодобово).
Хммм, що ж було ще? Навіть не пригадаєш усього: парк Франка о 5 ранку, купа незрозумілих людей,але це справді стало пригодою в розділі " Згадати буде що, а батькам сказати соромно"